Тема: «Стала б мирною моя Україна… - Хай скінчиться війна.»

Мета: познайомити учнів з героями АТО і їх подвигами; навчити дорожити мирним небом, шанувати своїх близьких і рідних, вірити у своє щасливе майбутнє.
Хід заняття.
Вчитель.
Сьогодні десятки тисяч патріотів нашої держави знаходяться на Сході країни,на передовій, захищаючи свободу, незалежність та територіальну цілісність. Ми зібралися, щоб вшанувати пам'ять наших АТОвців, їх ратні подвиги на благо нашої України. Серед цих героїв є і наш земляк, мій учень – Панасюк Сергій. Це зібрання для нього і про нього.
Відеофільм «Наші АТОвці»
Учні.
1.Війна –це жах..
2.Війна – це руйнація...
1. Війна – це смерть...                                                                                               
2.Офіційно її немає, та  вона поруч щодня
1.Але є ті, для яких Батьківщина більша за життя – герої, які не вмирають
2.Вже занадто багато ми чуємо кожен день про роки війни.
І навряд чи ми спокій відчуємо, поки гинуть Вкраїни сини.
1.Прокидається кожна людина лише з думкою, кожного дня:
– Стала  б мирною моя Україна…–  Хай скінчиться війна…
1.Наші хлопці – титану міцніше! Не беруть їх хай кулі та міни!
2.Хай Господь захищає сильніше! Своїх героїв – синів України!
1.Ніщо так не об’єднує людей, як біда. Сьогодні вона на всіх одна …Війна,..АТО..,хоч як би ми це не називали.
2.Хтось бере у руки зброю і йде захищати рідну землю, хтось допомагає фізично, фінансово, а хтось морально.
1.В прагненні підтримати наших відважних воїнів єднаються і дорослі і діти . Так у багатьох населених пунктах нашої області проводять теплі зустрічі із своїми героями – земляками
2.Тож сьогодні ми вітаємо нашого героя -    воїна – земляка,  якого ми запросили, щоб сказати йому найщиріші слова вдячності за його відвагу, мужність та героїзм
1.А зараз ми просимо  привітати нашого гостя Панасюка Сергія.


Виступ учасника АТО Панасюка Сергія.
2.Дорогі наші солдати, ми дуже хочемо , щоб в ці хвилини хоч на хвильку вас залишили спогади війни.
1.Ми дуже хочемо вас підтримати , підбадьорити і подарувати від учнів нашого класу музичний подарунок  -танець «Танго».
1. Нам невідомі всіх їх імена, Хто їх чекає, хто за ними плаче,
Де їхній дім, як їм болить війна,Яке в них серце - щире чи терпляче.
2.Як страшно їм, коли усе горить, Коли руїни, смерть перед очима,
І як в бою важлива кожна мить,Які в них білі крила за плечима.
1.Нам невідомі мрії й здобуття, Всі їхні рани, всі слова прощання,
Вони - солдати, що кладуть життя, Заради нас і мирного світання.
2.І без імен помолимось за них, За трошки вдачі світлої, простої.
В час зрад страшних і втрат таких гірких,І без імен вони для нас герої.
1.Ми просимо хвилиною мовчання вшанувати  всіх солдатів , які загинули  в  антитерористичній операції, захищаючи нас, і  які назавжди в нашій пам’яті залишаться героями.
Хвилина мовчання.
Відеофільм «Хвилина мовчання».
2. Дорогі наші хлопці-орлята, Ми слідкуємо за вами щодня,
Молим Бога, щоб вас не здолати, Щоб скоріше скінчилась війна.
1.На екрані  бачим щорання, Як ви билися мужньо вночі,
Радості мало, хіба що страждання, Але раді, що ви ще живі.
2.То ж вертайтеся, рідні, живими, Щоб усмішка була на лиці,
Вас чекають кохані і мами,Та ще в декого діти малі.
1.Ми бажаєм Вам щастя й здоров’я, перемоги в безглуздій війні
Хай збуваються мрії, покинуть тривоги. Хай завжди буде мир на землі!...



Вірш Д. Фанти «Повертайтесь живими»
2.Дорогі наші захисники, ми, підростаюче покоління, обіцяємо рівнятись на вас і стати справжніми патріотами своєї держави, боротися за волю, честь і за народ.
1.Дякуємо всім вам за мирне небо над нашими домівками і бажаємо якнайшвидше повертатись додому живими та з перемогою.!
Кожного ранку ми прокидаємось з надією, що сьогодні все буде добре. Нарешті ми почуємо таке бажане, довгоочікуване, стане спокійно і тихо на Сході нашої держави, де виборюється право на наше мирне і спокійне життя.
Але, на жаль, із засобів масової інформації ми чуємо про нові постріли градів, знову втрачаємо молоді життя. Та все ж живемо із вірою в те, що відстоїмо незалежність і цілісність нашої держави.


Вірш К. Дідоренко «Голованівськ мій рідний»
Вчитель.
Мирного неба над головою, здійснення усіх мрій і дякуємо за увагу.



Спогади бійця АТО Панасюка Сергія.
У 1998 році закінчив «НВК Голосіївська загальноосвітня школа I-III ступенів ім. Т.Г. Шевченка – гімназії» і став студентом Кіровоградського національного технічного університету.
Закінчив у 2003 році.
Працював у Голованівському ліспгоспі.
У 20014 році, влітку, призвали на службу у 57 механізовану бригаду
м. Кіровоград. Брав участь у бойових діях у м. Горлівка.
Повернувся додому. Народилась донечка. І знову повернувся на передову у 2015 році.
Зараз працює в Голованівському ліспгоспі інженером по охороні праці.
Бойовий рюкзак на поготові….. За першим покликом - знову до бою.



Пригадую зустріч з п’ятикласниками у 1991 році. Маленькі, збентежені п’ятикласники, адже вони покинули свою першу вчительку – Булігу Світлану Михайлівну, яку любили понад усе.
Пам’ятаю похід до лісу: вони побачили вдалині свою першу вчительку і прожогом кинулись до неї. Я залишилась стояти сама. В ту мить дала собі клятву: заслужити таку ж саму любов і повагу до себе.
Шкільні будні зі своїми радощами і невдачами, уроки, походи, поїздки загартовували хлопців і дівчат. Серед них особливо виділявся Сергій. Завжди врівноважений, спокійний і відповідальний.
Навчався добре, особливо цінував дружбу з однолітками. Намагався їм допомогти, підбадьорити. Однокласники з повагою відносились до нього і любили його.
Доручення класного керівника виконував добросовісно і з задоволенням.
Зростав чуйним, відповідальним, активним і толерантним учнем.
Ці якості йому притаманні і сьогодні.